Конструктивні хитрощі
Незважаючи на те що основний акцент у захисті деревини від цвілі комах та вигоряння покладається на фарби, лаки та антисептики, важливим чинником для подовження віку дерев'яних конструкцій є форма й оснащення фасаду самого дерев'яного будинку.
Фасади дерев'яних будинків часто оснащують різними верандами, звісами, прогонами, балкончиками, козирками. І недаремно ці архітектурні деталі, окрім їх функціонального призначення, відіграють роль надійного захисного засобу від прямого попадання УФ-променів та вологи.
На знімках добре помітно що ділянки південного боку фасаду, де є достатній звис, захистили дерев'яний фасад від ультрафіолетових променів і стінові колоди мають живий вигляд, а де було пряме попадання УФ-променів там дерево вигоріло. Так само й бутовий фундамент під самим будинком створив перешкоду для прямого контакту рублених вінців з грунтом. Це створило додатковий конструкційний захист від гнилі, грибка та шашеля.
Ці архітектурні хитрощі дозволяють також створити додаткову перешкоду від постійного скупчення вологи в місцях де можливий контакт деревини з грунтом або рослинністю якщо фундамент виступає із землі недостатньо високо. Реалізація конструкційної захисту дерев'яного фасаду в деяких проектах збільшує термін життя будівлі на кілька десятків років.
Всі дерев'яні древнощі які служать музеями по кілька сот років мають саме такі архітектурні деталі по всьому основному дерев'яному фасаду.
Не рідко можна зустріти випадки коли такий захист не продумують і ефект виходить зворотний.
 |
 |
Контакт дерев'яного вінця з грунтом привів до поширення цвілі |
Недостатній захист від ультрафіолету на південній стороні дерев'яного фасаду |
Ступінь захисту деревини.
Вибір та доцільність застосування захисних сумішей у залежності від розташування поверхні й виду приміщення та його призначення.
Вам знадобляться різні властивості захисних складів, залежно від цільового використання приміщення або місцезнаходження оброблюваної поверхні. Наприклад, якщо це житлове приміщення, найважливішою є екологічність та естетичні якості, зовнішній вигляд та стійкість до стирання. Прибираючи, часто необхідно витирати пил або випадково залишені плями, й можливо, запобігти вицвітанню фарбувального пігменту, через те що сонячне світло має активне випромінювання завдяки якому кристали фарбника покриття поступово змінюють фізичні властивості. Якщо ж у приміщенні спостерігається підвищена вологість, необхідно обробляти його просоченнями та антисептиками щоб уникнути появи грибка, гниття й цвілі.
Особлива вимога й до зовнішніх поверхонь, бо захисний шар покриття перебуватиме в різних погодних умовах і за різних перепадів температури. Тут повинен бути присутній обов'язково і захист від ультрафіолету, біозахист та захист від вологи. Зовнішній вигляд також має велике значення але особливу увагу виробник тут зосережжує на еластичності та витривалості захисного покриття від біозараження.
Серед вологостійких покриттів також розрізняють:
- Вертикальні й похилі поверхні, де волога не затримується, стікаючи вниз.
- А також поверхні, що постійно перебувають у воді.
У першому випадку захисному покриттю достатньо мати водовідштовхувальну властивість, і волога через деякий час випаруеться або залишить поверхню сама. У другому, приміром корпус яхти або опори, палі, причали, цього звичайно мало, через те що у воді, особливо в морській, присутнє агресивне середовище й активна біомаса, тож обробка таких поверхонь передбачає повний комплекс всіляких засобів захисту й часте оновлення.
Стійкість і періодичність оновлення оброблених поверхонь.
Незважаючи на чудові якості й гарні храктеристики, навіть найвдаліший препарат для захисту деревини іноді потребує оновлення. Особливо це стосується південної сторони фасаду де опромінення ультрафіолету особливо активне. Звичайно ж стійкість покриття від УФ променів у багато разів перевищує стійкість самої деревини, але через років 5-6 навіть найплотніша укривна лазур або лак істотно втрачає свої захисні властивості. Тому оновлення захисного шару має скоріше функціональний сенс ніж естетичний. Те саме стосується й такої деревозахисної групи як антисептики, де биоактивність складу з часом слабшає.
Також багатьох цікавлять засоби: