Деревозахисні засоби - від цвілі, синяви, грибку

Цвіль

Типовий представник цвілі Penicillium та Aspergillus розмножується міцелієм не занурюючись глибоко у тканину до 3мм та паразитує на поверхні білою іноді зеленуватою павутиною. Для початку розвитку та росту міцелію вистачить навіть 40% вологості й температури 25гр/С.

Чим вища вологість та температура тим швидше відбувається дозрівання спір плісняви але з підвищенням температури вище 60-70гр/С розгалужені гіфи тканин цвілі спікаются, якщо ж температура досягне 80-100гр/С гинуть. Живляться рослинними клітинами живої деревини - цукор, крохмаль та неживими органічними речовинами.

Цвіль деревофарбуюча - синява

Виникає через довготривалу надмірну вологість як усередині приміщення, так і зовні у дощовий сезон. Вона не порушує клітинну структуру дерева, й не впливає на фізичні його властивості та міцність як будівельного матеріалу. Та незважаючи на це вона швидко вростає в середину тканини - досить глибоко 3-10мм - збільшуючи всмоктуючу здатність вологи ураженою поверхнею, псує вигляд та може викликати алергію.

Поживними речовинами даного виду сумчастих цвілевих грибків, а це в основному аскоміцети, є цукор, крохмаль та білок присутній здебільшого в заболоні сосни й волокнах ялини(смереки). Чим вище вологість і температура, тим вище ризик її утворення. З досвіду визначено, що росповсюдження даного виду грибку починається коли вологість перевищує поріг 30-40% а температура повітря - 24гр/С.

На початку проникнення поверхневу синяву можна видалити шліфуванням та обробивши уражену ділянку антисептиком, однак це не видалить підшарової синяви тож якщо не просушити таке дерево - дуже скоро на ураженій поверхні ви виявите ще кілька видів цвілі.

Дереворуйнуюча цвіль

Ця група цвілевих грибків дуже різноманітна й численна. Небезпечна вона тим що під впливом особливих, для кожного класу грибів, ферментів вона розм'якшує, розщеплює або "з'їдає" дерево руйнуючи як клітинну структуру целюлози так і міцність лігніну насиченого азотистими сполуками. Саме дереворуйнуючі гриби утворюють гниль.

Збудником процесу вважаються колонії базидіоміцетів. З гниллю часто стикаються жителі низинної або болотистої місцевості, де волога в грунті ніколи докінця не зникає й призводить до появи - так званого - будинкового грибку.

Переважно зустрічається гниль трьох видів: біла, бура м'яка й утворююча тріщини.

Біла гниль більш характерна для листяних порід. Вона утворює гіфові сплетіння білого кольору робить деревину м'якою й розрідженною утворюючи всередині стовбура порожнечі через що міцність, твердість та пружність конструкції з такої деревини втрачається.

Бура і сіробура гниль утворює тріщини розщеплює целлюлозну "структуру" розділяючи її на дрібні частини що з рештою призводить до розтріскування "кубиками" та втрати маси зв'язуючих речовин. Через втрату цілісності материаллу - будь-яка конструкція або будова швидко стає непридатною через швидкість поширення даного виду грибку.

Бура м'яка гниль перетворює деревину на тирсовидну м'яку й трухлу масу, фарбуючи її в бурий коричневий колір насичуючи її ферментом що утворює азотисті сполуки. Часто вражає м'які породи дерев та деревяну поверхню яка лежить на землі, а також деревину насичену вологою.

Також багатьох цікавлять засоби:

• Від ультрафиолету
• Від вологи
• Від цвілі, синяви, грибку
• Від шашелю, жука